Правила поводження з вибухонебезпечними предметами
Правила поводження з вибухонебезпечними предметами
Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі
предмети, що здатні за певних умов вибухати.
До вибухонебезпечних предметів належать:
Вибухові речовини — хімічні з’єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій
(нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного
перетворення з виділенням великої кількості енергії і утворення газів.
Боєприпаси – вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження
живої сили супротивника. До боєприпасів належать: бойові частки ракет; авіаційні бомби;
артилерійські боєприпаси (снаряди, міни); інженерні боєприпаси (протитанкові і
протипіхотні міни); ручні гранати; стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів,
автоматів тощо);
Піротехнічні засоби: патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні); вибухові
пакети; петарди; ракети (освітлювальні, сигнальні); гранати; димові шашки.
Саморобні вибухові пристрої – пристрої, в яких застосований хоча б один елемент
конструкції саморобного виготовлення: саморобні міни-пастки;
міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що
привертають увагу.
